арабеска

арабе/ска, арабе/ски мн. (фр. < ісп. — арабський)

1. Складний і дрібний орнамент переважно зі стилізованих рослинних і геометричних мотивів, які примхливо переплетені. Часто будується симетрично відносно одній або кількох осей, відзначаючись насиченим і дуже щільним малюнком, внаслідок чого сприймається узором килимового стилю. Виник у сиву давнину і був розвинений в мусульманських країнах, органічно доповнюючись написами арабською мовою (докл. див. куфі). У вужчому значенні арабескою називають орнаментальну композицію, що складається лише з рослинних мотивів східного походження, тоді як виконану з геометричних мотивів — маврескою. В епоху Ренесансу та мистецтві пізніших часів, особливо після сенсаційних розкопок Помпеїв і Геркуланума, у складну орнаментальну композицію часто впліталися стилізовані зображення людей і тварин, внаслідок чого арабески почали ототожнювати з гротеском або орнамент називали помпейським, рафаелєскою. В часи романтизму вважалася виразом містичного передчуття нескінченості і вічного руху.

Композиції арабесок мають певні відмінності, зумовлені національними традиціями і стильовими чинниками, використанням певних мотивів. Серед вітіюватих, пишних орнаментальних композицій, що вишукано сполучають різноманітні рослинні погонці, гілки, квіти, пальмети тощо, прийнято виділяти наступні: ассірійську, арабську, барокову, візантійську, грецьку, італійського ренесансу, китайську, мавританську, німецького ренесансу, перську, помпейську, ренесансну, рококову, романську, турецьку (румі), японську тощо, які відрізняються декоративними елементами і характером їхнього сполучення.

2. У садово-парковому мистецтві квітник у вигляді вузької стрічки звивистих і переплетених ліній на тлі підстриженого газону.